Анатомія колінного суглобу

Колінний суглоб — не тільки самий складний в організмі людини, але і найбільший. Він утворений зверху стегновою кісткою, знизу — великогомілкової кісткою, а спереду від цих кісток розташовується надколінник (колінна чашечка).  Контактні поверхні стегнової, великогомілкової кісток і надколінника покриті гладким хрящем, який полегшує ковзання.
У колінному суглобі між стегнової і великогомілкової кісткою є меніски — хрящові прошарки напівмісячної форми, які збільшують стабільність суглоба, підвищуючи площу контакту кісток, працюють як амортизатори і виконують деякі інші важливі функції. Стабільність кісток один відносно одного забезпечується за рахунок зв’язок колінного суглоба. До найбільш важливих зв’язок колінного суглоба відносяться передня і задня хрестоподібні зв’язки, колатеральні зв’язки (внутрішня і зовнішня бічна зв’язки).

Артроскопія колінного суглобу

 

Під артроскопією розуміється малоінвазивне лікувально-діагностичне втручання, яке передбачає візуальне обстеження суглобової порожнини і подальший лікувальний вплив за допомогою  найтонших оптичних пристроїв та хіругічних інструментів. Артроскопія дозволяє оглянути всі внутрішньосуглобові  структури суглобу (меніск, хрестоподібні зв’язки, хрящ)   на моніторі і без зусиль виявити можливу наявну патологію.

Історія артроскопії йде корінням в 30-ті роки ХХ століття. Професор Такагі в 1931 році створив апарат для даної процедури діаметром всього 4 мм.

Сьогодні даний метод малоінвазивного втручання дозволяє усунути різноманітні патології. Крім того, тепер є можливість проводити візуальну ревізію всієї порожнини суглоба, причому з десятикратним збільшенням.

Артроскопія колінного суглоба останнім часом отримала загальне визнання, адже до її допомоги тепер звертаються і спортсмени. Основна перевага даної процедури — ефективність і відносно швидке одужання.

Показання до артроскопіі колінного суглобу

  • Пошкодження меніска
  • Розрив хрестоподібних зв’язок
  • Пошкодження хряща(травматичні та дегенеративно-дистрофічні)
  • Внутрішньосуглобові переломи
  • Звичний вивихи надколінка
  • Ревматоїдний артрит
  • Деформуючий артроз
  • Хондромні тіла порожнини суглобу
  • Синовіїт суглобу невизначеного генезу

Переваги

  • Мінімальна інвазивність. Хірургічні маніпуляції здійснюються через кілька невеликих розрізів довжиною не більше 5 мм (при звичайному хірургічному втручанні їх розміри перевищують 50 мм)
  • Можливість повноцінної діагностики пошкодженої ділянки
  • Швидке відновлення після артроскопії колінного суглоба
  • Зменшення строків непрацездатності
  • Високі показники результативності
  • Низька ймовірність розвитку післяопераційних ускладнень

Перед операцією

При наявності показань для проведення даної операції необхідно пройти повне діагностичне обстеження, яке передбачає лабораторні тести, огляд ортопеда-травматолога, рентгенограму суглобу, ЕКГ  і отримати консультацію терапевта.

Способи знеболювання

Артроскопія колінного суглоба починається з анестезії. Для знеболювання в сучасній медицині використовуються наступні методи:

  • Місцева анестезія. Даний метод відрізняється своєю безпекою для здоров’я пацієнта, забезпечується введеням розчину анастетиків в порожнину суглобу. Вже через кілька годин після операції можна пересуватись за допомогою милиць.
  • Спинномозкова анестезія. Забезпечується введенням анастетиків в субарахноїдальний простір спинного мозку. В результаті забезпечується анестезія нижньої половини тіла,  людина при цьому знаходиться в свідомості. Таке знеболювання сьогодні застосовується найчастіше.
  • Загальний наркоз. Забезпечується введенням анестетиків внутрішньовенно, пацієнт знаходиться в стані медикаментозного сну.

Вибір конкретного варіанту наркозу залежить від рівня складності операції і стану пацієнта.

Протягом операції

Як проводиться артроскопія колінного суглоба?

Стегно фіксується з допомогою бічних упорів. Нижня кінцівка обробляється розчином антисептиків та покривається стерильним операційним покриттям. На шкірному покриві робиться два мікроскопічних розрізи. Після цього суглоб поступово заповнюється стерильною рідиною, через них згодом будуть вводитися артроскоп та хірургічні інструменти. З відеокамери в режимі реального часу транслюється зображення суглоба. Воно дозволяє оцінити стан внутрішньосуглобових структур,  визначити наявність патології. Тільки після ретельного огляду хірург приступає вже до самої операції:  спеціаліст відновлює пошкоджені зв’язки, меніск  або хрящ  колінного суглобу.

Артроскопія закінчується лаважом суглобу(суглоб промивають стерильним фізіологічним розчином). Накладаються шви на місця введених портів, стерильна пов’язка.

Після операції

Незважаючи на те, що дана операція переноситься досить легко, вона потребує відновлювальних заходів та грамотної реабілітації.  Тривалість відновлювального періоду залежить від виду операції та самого пацієнта. Як правило, пацієнта виписують на наступний день після операції.Протягом 1тижня після операції пацієнт пересувається з ціпком поступово збільшуючи навантаження на оперовану нижню кінцівку.  Рекомендуються спеціальні вправи  для укріплення  чотириголового м’яза стегна, відновлення звичної координації і гнучкості суглобу, які  можна виконувати не тільки в спеціалізованому кабінеті ЛФК госпіталю, але також і  вдома. Місце в цьому питанні не має першочергового значення, важливі регулярність і завзятість, які дозволяють максимально швидко повернутися до звичного способу життя. Лікар розповідає про необхідні реабілітаційні заході, що можна і не можна робити для кращого відновлення суглобу.

Можливі ускладнення

Негативні наслідки після артроскопії колінного суглоба виникають вкрай рідко і як правило повязані недотриманням пацієнтом всіх реабілітаційних заходів, раннім навантаженням суглобу.  Однак у деяких випадках вони все ж можливі. До них відносяться:

  • Набряки різного ступеня прояву
  • Артрит
  • Гемартроз (крововилив в сам колінний суглоб)
  • Розвиток запального процесу в області рубця
  • Ускладнення, пов’язані з надмірним навантаженням оперованної нижньої кінцівки

Необхідно зауважити, що ризик розвитку вищеописаних ускладнень вкрай невисокий, як правило, їх виникнення є нетривалим і зникає на фоні прийому протизапальних препаратів.